10 причин радіти життю

 

 

1. Існування. Можна  вже починати радіти життю з усвідомленням власного існування. Ти прокидаєшся вранці, пізнаєш світ, мислиш, мрієш, усміхаєшся, долаєш незгоди та зустрічаєш радості. Адже це прекрасно бути частинкою світу, мати можливість змінювати, творити, дарувати та отримувати! Дихати на повні груди, відчувати подув вітру, ходити босоніж по траві,поринати в солодкий сон, сидіти без думок, дивлячись на вогонь, загадувати бажання на падаючу зірку, занурюватись в прохолодну воду. Відчувати і жити!

 

2. Батьківська любов. Згадай про своїх рідних і близьких людей. Чудово коли ти їх маєш! Коли в мить відчаю ти побачиш руку допомоги, відчуєш підтримку і розуміння, почуєш гарну пораду і заспокійливі слова, коли за святковим столом збирається вся родина, в домі виникає атмосфера батьківської любові та родинного тепла, коли зникають тривоги в обіймах батька та на душі стає легко від поцілунку матері, коли без вагань допомагаєш батькам, беручись за будь-яку роботу. Не всім пощастило мати родину, цінуйте їх!

 

3. Кохання… Це найголовніша складова нашого життя! Для деяких кохання перетворюється в сенс життя, в настирливу ідею знайти свою половинку, адже це важка задача кохати і відчувати себе коханим. Мати вдачу знайти єдине кохання не чим не легше, ніж зробити кар’єру чи розбагатіти. З коханням ми крокуємо по життю, продовжуємо свій рід, через нього ми страждаємо, радіємо і найголовніше відчуваємо себе потрібними і живими. З кохання створюється родина, до якої хочеться повертатися після робочого дня, з якою хочеться відпочивати і проводити уїк-енд. Кохання – це наша душа.

 

 4. Подорожі!  Знайомство зі світом , пізнавання культур, релігій, історії. Кожен по-своєму відноситься до подорожей, де фактором впливу може бути статок, здоров’я чи завантажений справами спосіб життя, але ж все-таки знаходиться час на відпочинок і найкраще його провести подорожуючи. Не важливо будете ви ніжитися на прогрітому сонцем піску,слухаючи шум моря, чи насолоджуватися морозним повітрям на засніжених горах, а можливо слухати історію та визначні битви незвіданих країн; знаходитесь ви  на Батьківщині чи за сім морів, важливо, щоб відпочивали душею та тілом, насолоджувалися кожною миттю, пізнайте нові емоції, відчуття, заводьте знайомства з новими людьми. Розширюючи свій простір, ви збагачуєтесь , зростаєте культурно, замислюєтесь над багатьма речами, яких раніше не помічали, прагнете кращого. Для когось подорожі – це невід’ємна частина їхнього існування, натхнення для праці та зародження ідей. Подібно пташці в клітці, яка в заточенні  проводить свої дні, спостерігаючи у вікно, людина сидить безпечно на одному місці, не знаючи що там, на неї чекає весь світ. Впустіть ще одну радість в своє життя, подорожуйте, куди б ви не подалися, насолоджуйтеся життям!

 

5.Діти. Говорять, що діти – квіти життя. Скільки радості вони вселяють в наші серця! Прогулюючись по парку, я мимоволі спостерігаю за безтурботною грою дітей, вони посміхаючись біжать до гойдалки, стрибають, падають, підіймаються і знов вперед на пошуки пригод. Щаслива атмосфера навколо них окутує і мене, мій настрій поліпшується і приходить думка, що життя прекрасне. Це справжнє щастя мати малечу! Виростити, виховати , віддати частинку себе, радіти першим  крокам малюка, першій п’ятірці, давати поради і вислуховувати. Також говорять, що маленькі діти –малі проблеми, великі діти – великі проблеми , в якійсь мірі  це правда, але дивись на це позитивно, не можна застерегтись від проблем та невдач,  і своє чадо не закриєш спиною від реалій нашого світу. Дитина сама повинна подолати і хвороби, і прикрості, і розчарування, і печалі, а поруч з нею завжди будуть люблячі батьки. Коли ти опинишся в обіймах своєї кровинки і почуєш : «Дякую за все!», то відчуєш себе неймовірно  щасливим!

6. Природа. Вона неймовірно сильно впливає на наше життя. Прокидаючись вранці під променями сонця, ми радіємо ясному дню, спостерігаючи за дощем господині радіють майбутньому щедрому врожаю, діти радіють першому снігу , а особливо першому літньому дню.Якщо вам сумно та самотньо поспішайте на свіже повітря, прогуляйтесь околицями міста, а ще кращою буде прогулянка в лісі чи в гаю, слухаючи спокійне щебетання пташок на душі в мить покращає, а взимку від морозного свіжого повітря з’явиться рум’янець. Прогулянки не тільки підіймуть настрій, а й залишать гарний слід на вашому здоров’ї, краще можна обміркувати проблеми і прийняти вірні рішення, ніж вдома, ліниво прикипівши до телевізора чи комп’ютера. Хто з нетерпінням не чекав травневих свят? Коли можна залишити турботи буденного життя вдома і разом з друзями влаштувати пікнік серед весняного лісу! З щасливою посмішкою влягтися на ковдру і насолоджуватись видом танцюючих сосен. Хто із захватом не спостерігав захід рожевого сонця над морем, веселку в небі, танення сніжинок на теплій руці? Ми також творіння природи, а тому логічно буде проводити більше часу серед неї.

 

7. Домашні улюбленці. Маєте ви домашню тварину? Якщо ні то обов’язково заведіть. Будьте впевнені радості від її існування ви отримаєте максимум, а ще у вас з’явиться новий вірний друг. У кожного з друзів родина, справи, а ваш улюбленець завжди буде тільки з вами і ніколи не відмовиться побавитись. Увечері він покірно чекатиме свого господаря, його радість від вашої появи відчується і вам. Відповідальність за інше життя відкриє очі на безліч речей і нехай ваш улюбленець іноді бруднить дім, гризе меблі, обдирає шпалери, заважає спати , це дрібниці, які стають веселими епізодами вашого сумісного життя.

8.Робота. Багато хто з нас присвячує роботі величезну частину свого життя, тому важливо щоб ми були забезпечені не тільки фінансово, а й задоволені морально. Приємно займатися улюбленою справою і отримувати разом з оплатою задоволення. Якщо ваша робота вам не тільки не подобається, а й пригнічує, це сигнал змінити її, не буває безвихідних ситуацій і не вирішених проблем. Життя коротке і проживати свої будні в пригніченій, напруженій атмосфері  не раціонально. Отож знайдіть для себе заняття по душі і вперед його опановувати. Якщо ж ви вільні від службових обов’язків , займіть себе цікавою справою, підберіть хобі, від великої кількості вільного часу ви втомитесь, а захопившись власними ідеями та реалізовуючи їх, ви будете почуватись щасливою повноцінною людиною.

 

9.Їжа. Безсумнівно їжа є однією з радостей життя. Морозиво піднімить настрій дітям, а шоколад жінкам, доведено вченими, що люди, які полюбляють шоколад частіше мають позитивний настрій. Приємно провести вечір, замовивши в ресторані вишукану вечерю, чи приготувати , щось смачненьке разом з коханою людиною. Жоден чоловік  не встоїть перед духмяною трапезою, приготовленою дружиною. Всі провини залагодяться,  а гнів зміниться на милість, як тільки чоловічий голод буде переможений. Запах ранкової кави в ліжку, владнає всі негаразди і жінка пробачить чоловіку всі забуті дати  й невиконані обіцянки. Тому використовуйте смачну і корисну їжу як зброю проти стресу та морального пригнічення, порадуйте себе горнятком ароматного капучіно і шматочком торту, але звісно знайте міру, щоб їжа не перетворилася в нав’язливу думку.

 

10. Маленькі радості. З малих радостей складається щастя. Провели чудово день, придбали річ про яку давно мріяли, позбавилися проблем, що давно турбували, влаштували свято, закохались. На світі скільки речей, які роблять нас щасливими, кожного дня з нами щось відбувається, ми сміємось, жартуємо, мріємо. З нами відбуваються маленькі дива, нам влаштовують приємні сюрпризи, нас люблять і комусь ми  потрібні понад усе. Для когось ти цілий світ,ти можеш не здогадуючись змінити чиєсь життя на краще, а чиєсь врятувати. Ти не знаєш , що на тебе чекає завтра, але життя ще не раз приємно тебе здивує.

Будьте щасливі сьогодні! Частіше будьте непередбачуваними, дозволяйте собі маленькі приємності, вбачайте  частинки радості кожного дня. Будьте радісними в даний момент, усміхайтесь людям і вони посміхнуться вам в слід. Не звертайте уваги на незначні проблеми, все зникає зникнуть і вони. Кожного дня замислюйтесь над тим, що маєте, радійте здоров’ю, благополуччю, думайте про глобальні речі, не засмучуйтесь через дрібниці. Забувайте весь негатив, вивільняйте його займаючись спортом, чи співаючи від душі, залишайте в собі лише позитивні емоції. Думайте оптимістично, надійтесь на краще , свідомо заповнюйте своє життя приємними моментами, частіше релаксуйте. Смійтеся над тим чого не дано змінити, не плачте над тим, що втрачено і радійте безцінному дару життя!

 

 

Що робити, аби у дитини не виникла відраза до читання? З цього приводу можна дати батькам кілька найпростіших порад.

 

•      Не сварити за погане читання, а навпаки, захоплюватися ним, хвалити малюка за те, що сьогодні він прочитав краще, ніж учора.

 

; Просити малюка читати щодня не тому, що він погано це робить, а тому, що вам дуже приємно його слухати, що, мовляв, у вас краще виходить приготування вечері, коли він читає вам на кухні.

 

•   Під час читання корисно зупинити дитину, висловити свої вра­ження від прочитаного. Цим ви вносите у процес читання емоційно привабливий момент діалогу, допомагаєте зрозуміти текст і водночас даєте дитині можливість відпочити.

 

•   Не слід забувати, що дітям (особливо шестирічним) читати ще важко, і тому недоцільно змушувати читати одразу весь текст.

 

•   Якщо дитина не хоче читати, то не потрібно змушувати її робити це більш, ніж п'ять хвилин поспіль. Краще поділити завдання на невеличкі частини, між якими давати можливість відпочити. У такому разі дитина не перевантажується домашнім завданням і має можливість виконати його досконало та якісно.

 

•   Усі перелічені прийоми рекомендується використовувати з перших днів навчання, адже виправляти негативне ставлення дитини до школи, яке вже склалося, значно важче, ніж сформувати позитивне.

 

Найтиповішими причинами зниження інтересу у дітей до навчання є:

 

•  завищені вимоги батьків;

 

•  неадекватне оцінювання діяльності, догани в сім'ї та школі;

 

•  часті конфлікти з приводу навчання дитини.

 

Поради батькам першокласників

 

 1. Складіть приблизний план режиму дня школяра

2. Будіть дитину спокійно і ласкаво. Відкривши очі, вона має побачити ваше усміхнене обличчя.

3. Не підганяйте дитину і не смикайте по дрібницях. Навіть якщо вам здається, що вона копається, усе рівно не нервуйте.

4. Постарайтеся правильно розрахувати час, необхідний для зборів у школу. Дитина не встигла зібратися? Завтра розбудіть її трохи раніш.

5. Погодуєте дитину сніданком. Якщо вона з якоїсь причини відмовляється їсти, не примушуйте, обмежтеся йогуртом чи бананом. Не забудьте покласти в портфель яблуко, бутерброд, сік чи компот у маленькій бутилочці, щоб ваш школяр зміг перекусити і попити, коли захоче.

6. Після школи дитина повинна пообідати й обов'язково відпочити. Не змушуйте її відразу братися за уроки. Шестирічкам для відновлення сил після навчального дня не заважає поспати. На думку психологів, кращий час для навчання — з 8 до 12 дня і з 16 до 18 вечора. Пам’ятайте, що першокласник — це ще маленька дитина. Для неї усе ще важливі ігри й іграшки, вона як і раніше любить, коли ви читаєте казку і перед сном співаєте колискову. Зрештою, її потрібно просто потримати на руках! Усе це допоможе дитині позбутися напруги, відчути себе спокійно і впевнено.

 

 Чи потрібно проводжати першокласника в школу?

Це залежить від дитини. Вона ледве не з дитинства норовить усе робити сама і ображається, коли ви намагаєтеся обмежити її волю? А школа розташована в двох кроках від будинку? - Не стримуйте порив першокласника бути дорослим, дайте йому відчути вашу довіру. Нехай ходить у школу сам.

Якщо ваша дитина росте боязкою і соромливою, якщо вона з труднощами адаптується до нових умов життя, виходить, вона поки ще має потребу у вашій опіці. Проводжайте її, але не перетворюйте проводи в школу в постійний ритуал до дванадцятого класу. Готовність дорослого прийти на допомогу і прагнення завжди бути поруч — різні речі. Допомога потрібна лише спочатку: кілька тижнів, може бути, місяців.

 

 Як визначити, чи «прижилася» дитина в класі?

Не намагайтеся відповісти на це питання на другий день навчання. Процес адаптації до школи, як правило, займає від 2—3 тижнів до півроку.

Чи добре адаптувався ваш школяр, ви зможете судити по тому, наскільки успішно він справляється з навчальною програмою. Якщо навчання дається йому занадто легко, і він починає нудьгувати чи, навпаки, програма настільки складна, що в нього «опускаються руки», — порадьтеся з вчителькою і разом виробіть індивідуальний підхід до дитини.

Не забувайте, що є періоди, коли дитині вчитися складніше: школяр швидко стомлюється, знижується його працездатність. Для першокласника особливо важкі перші 4 - 6 тижнів, кінець другої чверті, перший тиждень після зимових канікул і середина третьої чверті.

Зверніть увагу, з яким настроєм дитина іде в школу. Їй подобається учитися, вона із задоволенням бере участь у всіх класних заходах? Вона спілкується з однокласниками, з повагою говорить про свою першу вчительку? Усе це — важливі ознаки гарної адаптації.

Якщо щось не виходить, дитина звертається по допомогу до вас чи вчителя, але, при цьому, прагне виконати завдання сама? Порадійте за свого школяра — його розвиток йде в потрібному напрямку.

Іноді процес звикання до школи може затягтися на весь перший рік навчання. При цьому успіхи можуть чергуватися з проблемами (домашні завдання робляться «з під ціпки», дитина не включається в роботу класу, не реагує на зауваження педагога). Але при уважному ставленні вчителя і батьків до дитини - усі труднощі переборні.

 

 Чи варто розпитувати, як пройшов день?

Не обрушуйтеся на школяра з питаннями, ледь він переступить поріг. Фрази типу: «що ти одержав?» чи «ну як, сьогодні без зауважень?» — не кращий початок спілкування. Дайте дитині розслабитися. Якщо вона явно чимось засмучена, не намагайтеся одразу ж дізнатися про причину. Можливо, вона сама розповість чи пізніше ви обережно поцікавитеся в неї.

Якщо ж дитина хоче поділитися з вами чимось важливим, не відкладайте розмову, не відмахуйтесь від неї — вислухайте. Перші тижні перебування в школі — це суцільний потік важливих подій, нових вражень. Уроки, зміни, знайомства. Перші перемоги, перші образи... Ну як не поділитися цим з батьками? Дитина розповідає вам про успіхи чи невдачі своїх однокласників? Не перебивайте її питанням «а як ти?» (тебе викликали, ти зрозуміла, вирішила, зробила...). У цю хвилину дитина ділиться з вами щиросердечними переживаннями, не зациклюйтесь на результатах її навчання і поведінці. Якщо дитина не знайде у вас щиросердечного відгуку, дуже незабаром потік розповідей висохне. Не тому, що кількість подій у її житті різко зменшиться, просто вона віддалиться від вас.

 

 Граємо в «школу»

Коли дитина приходить зі школи, а батьки - з роботи, можна пограти в школу, де роль учительки належить юному школяреві, учнів - батькам. У формі гри легше довідатися, чим діти займалися на уроках. Під час гри дитина повторює уроки й одночасно учиться виступати в ролі оратора.

 

 Як ставитися до шкільних друзів?

Подружитися з однокласником з перших днів перебування в школі — велике щастя. Уважно і з розумінням поставтеся до маленьких відвідувачів, настирливим телефонним дзвінкам (здавалося б, по самих незначних приводах). Це встановлюються і поступово міцніють дружні зв'язки наших дітей. Відбирається те «ближнє коло», що стане для них опорою на багато років наступного життя.

Не думайте, що друзі стануть перешкодою в навчанні. Ні в якому разі не забороняйте дитині спілкуватися з однокласниками. З перших днів вітайте її прагнення мати в класі вірних друзів і подруг.

Вам здається, що не усі, хто спілкується з вашою дитиною, відносяться до неї щиро? Може бути, ви і праві. Але ні в якому разі не говоріть дитині, що хтось з її друзів поганий. «Випадкові» люди поступово відсіються. Слова: «Я завжди говорила, що Ярослав тебе використовує» здатні скоріше підсилити, чим зменшити біль розчарування.

Ви не зможете все життя вибирати друзів за вашу дитину і «підстилати соломку» на випадок її падіння. Тому допоможіть їй навчитися падати і вставати, переборювати біль і жити далі, помилятися в людях і знову вірити їм.

 

 Ще кілька коротких порад батькам першокласників:

на початку навчального року постарайтеся як можна рідше залишати дитину в групі продовженого дня. Краще візьміть відпустку чи відгули, щоб приділити більше уваги своєму першокласнику, допомогти йому адаптуватися до школи;

 

якщо дитині подобається в школі, підтримаєте її;

 

якщо є які-небудь утруднення, не панікуйте і не метушиться в присутності дитини, усі проблеми вирішуйте з вчителем і шкільним психологом;

 

слідкуйте за станом шкільних речей дитини, це допоможе їй при роботі в класі скоріше зорієнтуватися і розпочати роботу;

 

частіше обіймайте і пригортайте свого юного школяра, бо будь-яка підтримка (тілесна чи словесна) дуже важлива для ВАШОЇ дитини.

 

Поради батькам п'ятикласників

1. Якщо Вас щось турбує в поведінці дитини, якомога швидше зустріньтеся і обговоріть це із класним керівником, шкільним психологом.

2. Якщо в родині відбулися події, що вплинули на психологічний стан дитини, повідомте про це класного керівника. Саме зміни в сімейному житті часто пояснюють раптові зміни в поведінці дітей.

3. Цікавтеся шкільними справами, обговорюйте складні ситуації, разом шукайте вихід із конфліктів.

4. Допоможіть дитині вивчити імена нових учителів, запропонуйте описати їх, виділити якісь особливі риси.

5. Порадьте дитині в складних ситуаціях звертатися за порадою до класного керівника, шкільного психолога.

6. Привчайте дитину до самостійності поступово: вона має сама збирати портфель, телефонувати однокласникам і питати про уроки тощо. Не слід відразу послаблювати контроль за навчальною діяльністю, якщо в період навчання в початковій школі вона звикла до контролю з вашого боку.

7. Основними помічниками у складних ситуаціях є терпіння, увага, розуміння.

8. Не обмежуйте свій інтерес звичайним питанням типу: "Як пройшов твій день у школі?". Кожного тижня вибирайте час, вільний від домашніх справ, і уважно розмовляйте з дитиною про школу. Запам'ятовуйте окремі імена, події та деталі, про які дитина вам повідомляє, використовуйте їх надалі для того, щоб починати подібні розмови про школу. Не пов'язуйте оцінки за успішність дитини зі своєю системою покарань і заохочень.

9. Ваша дитина має оцінювати свою гарну успішність як нагороду, а неуспішність - як покарання. Якщо у дитини навчання йде добре, проявляйте частіше свою радість. Висловлюйте заклопотаність, якщо у дитини не все добре в школі. Постарайтеся наскільки можливо, не встановлювати покарань і заохочень вони можуть привести до емоційних проблем.

10. Допомагайте дитині виконувати домашні завдання, але не робіть їх самі. Продемонструйте інтерес до цих завдань. Якщо дитина звертається до вас з питаннями, пов'язаними з домашніми завданнями, допоможіть їй знайти відповіді самостійно, а не підказуйте їх. Допоможіть дитині відчути інтерес до того, що викладають у школі.

11. З'ясуйте, що взагалі цікавить вашу дитину, а потім встановіть зв'язок між його інтересами і предметами, що вивчаються в школі. Наприклад, любов дитини до фільмів можна перетворити на прагнення читати книги, подарувавши книгу, по якій поставлений фільм. Шукайте будь-які можливості, щоб дитина могла застосувати свої знання, отримані в школі, в домашній діяльності. Наприклад, доручіть їй розрахувати необхідну кількість продуктів для приготування їжі або необхідну кількість фарби, щоб пофарбувати певну поверхню.

12. Особливі зусилля прикладайте для того, щоб підтримати спокійну та стабільну атмосферу в домі, коли в житті дитини відбуваються зміни. Намагайтеся уникнути великих змін чи порушень в домашній атмосфері. Спокій домашнього життя допоможе дитині більш ефективно вирішувати проблеми в школі.

Як знайти спільну мову дитини з учителем?

Основне завдання батьків  — зберегти авторитет учителя.

Насамперед пояснюйте дитині, що поганих людей не буває, просто у кожного свої особливості, — радить психолог.

В жодному разі не обговорюйте при дитині вчителя, не допускайте негативних висловлювань на його адресу. Це тільки погіршить ситуацію. Краще, по можливості, її згладити.

Наприклад, пояснити надмірну строгість педагога можна тим, що він вважає: учні здатні на більше і так спонукає їх працювати краще.

Звичайно, якщо вчитель справді перегинає палицю, варто особисто з ним поспілкуватися, але обов’язково наодинці.